Волонтерський рух є унікальним явищем в українському соціумі. Однак протягом його розвитку поступово складається хибна думка про цілі та задачі таких фондів, як Dignitas. Погодьтеся, чимало з вас завжди думали, що мета таких фондів, як ми, – купувати «мавіки» й латати дірки, доки є донати? Але це ілюзія: жоден фонд у світі не потягне забезпечення армії лише на самих донатах. Саме тому головною задачею фондів технологічної підтримки є пошук, тестування та передача ефективних рішень на випередження — швидше, ніж бюрократія встигне провести першу нараду.

Та будь-яка інновація одразу впирається у «радянщину», тобто, накази, що є затвердженими ще за радянських часів. І щоб це змінити, нам доводиться пробивати стіни та бути незручними. І не лише нам, а й тим військовим та урядовцям, що не бояться брати на себе відповідальність. І саме в цьому й полягає наша місія — не просто доставляти коробки, а знаходити рішення, доводити їх до бою та робити новим державним стандартом.

Та як це працює в реальності? Маємо декілька позитивних прикладів, якими раді поділитися з вами в цій колонці нашого блогу:

– Не просто постачання наземних роботів, а системна робота з навчання операторів. Без навченого оператора наземний робот — це просто дорогий розхідник. Тому спільно з Центральним управлінням інноваційної діяльності Збройних Сил України та заступником головкома Андрієм Лебеденком ми ще у 2024 році запустили першу школу НРК в ЗСУ, провели першу профільну конференцію по НРК та запустили процеси створення рот НРК у підрозділах. Як наслідок, наземні роботи з волонтерського техноентузіазму стали військовим стандартом з власними ВОС-129, ВОС-186, ВОС-714. Отже, тепер це — офіційні військові професії.

– Впровадження мобільного ремонту та обслуговування безпілотників просто на ЛБЗ. Без сервісу дрон чи робот за тиждень стає брухтом. Тому ми створили перші прототипи мобільних дронових майстерень. За підтримки все того ж Центрального управління інноваційної діяльності Збройних Сил України наші прототипи пройшли шлях від ескізів та начерків на серветках до допуску МОУ та номера НАТО (NSN). Також ми активно допомагали у розробці перших штатних розписів для стаціонарних та мобільних майстерень у підрозділах. Що в результаті? Розвинули сервіс для дронів та роботів просто на «нулі» та надали можливість громадам офіційно купувати такі майстерні за кошти субвенцій.

– Система малого ППО — на захисті тилу. З 2024 року ми в партнерстві з Генштабом вибудовували систему малого ППО задля консолідації бізнесів та громад заради захисту неба. Поки інші розганяли зраду в мережі, представники фонду разом із кількома ентузіастами з числа полковників та генералів ходили кабінетами та «перемагали» бюрократію, щоб змінити застарілі накази. А паралельно зводили досвід кращих екіпажів до єдиних стандартів та впорядковували координацію з РЛС. Як наслідок, зараз бізнес та громади мають важелі впливу та можуть доєднуватися до захисту, а Сили оборони отримали високий приріст у враженні повітряних цілей.

Це — тільки частка позитивних прикладів, що ми маємо. Ще кілька проєктів поки що зберігаємо в таємниці, щоб не давати інформацію ворогу. Та головне — це синергія. Самі б ми ці стіни не пробили. А тому дякуємо тим, хто міняє цю систему зсередини, бере на себе відповідальність, та йде назустріч інноваціям. Зокрема – команді Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ та генералу Андрію Лебеденку, Міністерству оборони, Міністерству цифрової трансформації та Михайлу Федорову, команді Brave1, Ганні Гвоздяр, Арсену Жумаділову, Юлії Марушевській, Михайлу Леву і всім офіцерам та солдатам, які діють як партнери, а не бюрократи. Завдяки вам волонтерський R&D стає державною зброєю.

Втім, коробки ще ніхто не скасовував. Війна не чекатиме, поки в кабінетах підпишуть потрібний наказ, і термінова закупівля тут і зараз дає змогу виграти час для бійців, поки ми вигризаємо офіційний державний статус для цих рішень. І наша мета — зробити так, щоб завтра ці коробки постачала вже держава у промислових масштабах. Отже, роботи попереду ще багато.

Та цей досвід підказує нам: система змінюється, коли є спільне бачення та драйв. Тому працюємо далі та чекаємо на нові позитивні результати.