24 липня 2026 року ворог завдав удару по приватному полігону в Капітанівці (Київська область), де на той час проходив захід, присвячений оборонній індустрії. Через атаку загинуло 12 осіб, понад 100 — зазнали поранення.

Ця трагедія змушує представників оборонної сфери вкотре переглянути правила та застережні заходи для попередження подібних подій. Так, кластер Brave1 вже повідомив про перенесення Defence Tech Valley 2026, а IRON CLUSTER скасував форум оборонних технологій IRON DEMO 2026, що мав відбутися наприкінці серпня.

Також онлайн-видання LB підготувало великий матеріал, присвячений подальшому проведенню заходів в оборонній індустрії, в якому зібрало думки представників, дотичних до неї. Однією з експертів, що давали коментарі виданню, стала наша директорка, Люба Шипович. Наводимо нижче її тези щодо подальшого проведення подібних заходів та можливості їх переведення в онлайн чи за кордон.

– Заходи у подібному форматі неможливо провести за кордоном. «У нас є заборона на експорт продукції… Виробнику неможливо отримати дозвіл, щоб вивезти один екземпляр своєї продукції» — каже Люба.

– Онлайн-формат також не є гідним варіантом. За словами Люби: «Відео дуже гарні, змонтовані… А коли ти виїжджаєш на полігон, улаштовуєш випробування під справжньою РЕБ, видно зовсім інший функціонал».

– До того ж не всі військові мають прямий контакт з виробником, отже, іноді вони навіть не можуть користуватися наданою зброєю. «Знаю непоодинокі випадки, коли підрозділи отримували продукцію… І воно стояло в гаражах, бо не могли зв’язатися з виробником. Коли знайомилися вживу з власниками компаній, то швидко встановлювався зв’язок, приїжджали представники виробника в підрозділи, ремонтували, навчали», — зазначає директорка.

– В умовах війни безпечних місць взагалі немає. Загалом робота в оборонному секторі — це щоденний та щонічний ризик, так само, як ризик для військових. Водночас і переносити тематичні заходи подалі у західні регіони є сумнівним рішенням з погляду Люби: «Так, балістика туди не дістає. Але туди дістають “кинджали”. Для ворога це буде просто трошки дорожча акція. Так само “шахеди” долітають по всій території України».  

– Щодо перенесення подібних подій оборонного сектору під землю — теж є свої обмеження. Все залежить від формату заходу, адже під землею можна проводити конференції, обговорення, але не випробування: «На жаль, неможливо випробувати в бункерах, як БпЛА летить під впливом РЕБ, чи дальність роботи НРК, чи перехоплювачі. Коли йдеться про полігонні випробування, нікуди ми від полігонів не подінемося».

– Водночас Люба не підтримує й повну заборону подібних подій, адже це сповільнить розвиток галузі. «Заборона — це найпростіше. Але росія від цього не зупиниться, вона буде нас убивати незалежно від того, будемо ми збиратися чи ні”, — каже вона. «Просто так їм буде виходити швидше, особливо якщо ми говоримо про заходи, пов’язані з протиповітряною безпекою, де відбувається розвиток галузі, що закриває небо», — так вона охарактеризувала можливість заборони оборонних заходів.

– Запорукою безпеки протягом таких подій, що збирають чимало людей та техніки, за словами Люби Шипович, є гідна підготовка з такмеду. Вона зазначає:  «В умовах війни кожна доросла людина повинна мати свою аптечку — як телефон зі собою носимо всюди. В аптечці має бути тільки те, чим умієте користуватися. Турнікетів має бути стільки, скільки у вас кінцівок. І проходити навчання з такмеду хоча б раз на рік».

– Також важливим, за її словами, є те, що організатором заходів оборонного сектору обов’язково має бути військове керівництво, а не приватна компанія, як це сталося в Капітанівці. Це може краще убезпечити вибір локації, полагодити координацію із Повітряними Силами та ретельніше перевіряти перелік запрошених осіб. «Це й фізичний захист на локації. Наприклад, на конференції з НРК виробники починали заїжджати о 4-й ранку, хоча вона стартувала об 11-й — кожен робот розбирався до гвинтика, щоб виключити вибухівку. Бо це можуть бути ще й теракти всередині», — розповідає Люба в інтерв’ю. Також вона зазначає, що задля безпеки адресу заходу запрошеним потрібно надсилати тільки після верифікації учасника, а не одразу під час реєстрації, а також перевіряти інформаційну гігієну запрошених: якими ПЗ вони користуються, чи не мають потенційно ризикових програм, що можуть стати джерелом витоку даних.

Отже, повністю убезпечитися неможливо, однак ризики можна мінімізувати.

Крім Люби Шипович до обговорення безпекових питань доєдналися ще такі експерти, як Ігор Федірко (СЕО Української Ради Зброярів) та Ігор Луценко, військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки. Пропонуємо вам їхню точку зору на те, як мають бути організовані заходи в оборонній сфері, у повній версії матеріалу LB.